[Русский] - [Українська] - Продукція - Системи безпеки

Системи безпеки

На теперішній час, коли гірськолижний туризм стає масовим явищем, питання забезпечення безпеки набуває особливого значення. Підготовка та утримання гірськолижних трас є одною з найголовніших завдань адміністрації гірськолижного комплексу.



Самі траси, встановлене обладнання, інвентар що використовується, а також послуги що надаються в цій сфері повинні відповідати визначеним нормам. Забезпечити стопроцентну безпеку тут просто неможливо, але в багатьох випадках запобігання можливих нещасних випадків на гірських схилах визначається правильністю виконання комплексу завдань при підготовці гірськолижних трас.

Серед найбільш поширеніших і застосованих на практиці способів захисту – являються засоби пасивної безпеки у вигляді інформаційних знаків, щитів, схем; обмежувальних та сигнальних віх; сіток самих різних конструкцій; захисні мати.
Якщо при спорудженні трас не вдається запобігти небезпечних районів, то слід застосовувати побудову захисних огороджень. В якості загороджень рекомендується використовувати сітки-уловлювачі.

Перед небезпечними перешкодами встановлювати захисні мати. Споруди захисних огороджень обов’язково перед скелями, камінням, деревами, стовпами, опорами і іншими перешкодами, в місцях крутих спадів і обривів, віражів (на випуклому рельєфі). Не тільки траси, але і всілякі лижні проходи, шляхи підходу до підйомника, трас, кафе, готелів повинні бути зручні і приведені в безпечний стан.

Необхідно точно планувати серпантини спусків по крутим схилам: полки повинні бути достатньо пологими і на дуже вузькими, щоб на них легко можна було гальмувати, роз’їжджатись та робити повороти. Нараду з захисними огородженнями, гірськолижні траси і схили повинні мати вказівні та попереджувальні знаки, інформаційні щити та інше.

З допомогою схем туристи повинні легко орієнтуватися в даному районі, швидко виходити на траси різної складності, знати місця знаходження рятувальних служб, підйомників, кафе, готелів, туалетів. На посадочних станціях канатних доріг повинні вивішуватись правила поведінки на схилах, вимоги по безпечному користуванню підйомниками, інформацію по стану різних трас, погоді, розкладу канатних доріг.
Зони катання позначуються огороджуючими віхами або направляючими сітками, які встановлюються на краях трас, тим самим показуючи «границю відповідальності» служб гірськолижних трас.